Наше общее детство прошло на одних букварях,
Оттого никому ничего объяснять и не надо.
А. Макаревич
«Можеш порадити щось почитати з проєктного управління, тайм-менеджменту, мотивації?...» Мені досить часто ставлять ці запитання.
Не скажу, що я аж такий експерт, але працюю в цих галузях і маю певні знання та досвід. За цей час я зібрав чимало посилань на матеріали, які можу порадити. І я готовий ділитися цією інформацією. З друзями, колегами, просто з людьми навколо. Обмінюватися корисною інформацією — це добре. До того ж це і в моїх інтересах: я і люди навколо мене будемо читати одне й те саме. Ми будемо краще розуміти одне одного. Нам буде легше знаходити спільну мову. Тому я з радістю ділюся посиланнями на ті речі, які, як мені здається, варті того, щоб на них витратити час.
Час витрачає не лише читач, а й я: згадую адреси, систематизую матеріали, пишу рецензії. Рецензії - це важливо. Просто надіслати посилання - цього недостатньо. Не зачепить. Та й неправильно це, так може і звичайний пошуковик зробити. На кожен матеріал я, як правило, пишу невеликий текст, у якому коротко відповідаю на запитання: «чому я вважаю, що це варто прочитати» і «на що загалом має сенс звернути увагу».
І одного разу я зрозумів, що витрачаю на це занадто багато часу. Ні, звісно, попередні рецензії я копіюю, де тільки можу. Але все одно довго - потрібно згадати матеріали, знайти останні рецензії в пошті (причому у кількох поштових скриньках), скомпонувати все. Складно. Цей процес непогано було б оптимізувати.
Так і народилася ідея сайту.
Ну, а коли сайт уже є, на ньому можна розповісти трохи більше: поділитися реальними кейсами, висновками.
Щоб ті, хто оточує мене, змогли краще зрозуміти мою точку зору.
Так би мовити, були зі мною «на одній хвилі».
Я довго думав над структурою сайту. Зрозуміло, що в процесі будуть з’являтися нові пости. Можливо, я редагуватиму або видалятиму наявні. Добре подумавши, я відмовився від ідеї суцільної стрічки блогу. Це не мій щоденник, а певний каталог інформації. Тому потрібні рубрики. Для посилань-рецензій, для моїх висновків-застережень, для опису реальних кейсів. Я перебрав кілька варіантів і, не знайшовши нічого кращого, вирішив зупинитися на тому, до чого звик, — на розділах наукової роботи. Спочатку аналіз наявних джерел інформації, потім певна наукова новизна - певний внесок автора в загальну справу і, нарешті, застосування цієї самої новизни-розробки.
Відповідно до цих ознак сайт розділений на такі частини:
- Аналіз (посилання та рецензії)
- Новизна
- Застосування
Ось такий інструмент налаштування «на одну хвилю».